Донецька область

Якось давно одна моя подруга з Волновахи розповіла, що недалеко від її міста знаходиться засипаний стовбур уранової шахти. Налякала великим рівнем радіації, рибами-мутантами і прозорими каменями, що світяться. Я після полазив в інете, знайшов всього лише три статейки про це родовище, де не було ні нормальних фотографій, ні схем проїзду. І вирішив з друзями знайти її.
Ми виїхали з Донецька у напрямі Маріуполя. Проїхали Частку, Еленовку, скрутили на Докучаєвськ.

Перш ніж продовжити невелику розповідь про саму уранову шахту.

В 1958 році почалося її будівництво в балці Антон-тарама в окресностях сіла Николаєвка, на межі Волновахського і Старобешевського районів. Шахту закладала спеціальна партія під номером 37, яка підкорялася безпосередньо столиці СРСР. Базувалася вона впоселке Ольгинка Волновахського району за колючим дротом.
ксенон днепропетровск Таким самим дротом була опоясана і сама шахта, яку круглосуточноохранялі автоматники і вівчарки.

Був побудований шахтний стовбур і околоствольний двір, і коли вже підходили до рудного тіла, щоб здобувати уранову руду пріочередном вибуху, шахту за якісь десятки хвилин затопило, і як не намагалися відкачати воду нічого не вийшло, вона ще років десять в бездіяльності простояла, потім її зрізали, стовбур засипали.

Але по чисто нашенському нехлюйству, прибрали засобой абияк, про що свідчили розсипані безладно керни і камені чорного кольору. Відновили грунти на території шахти лише в перебудовні роки. І все одно камені і щебінь “роблять” фон. Положення посилили аграрії сіла Николаєвка, які узятим з відвала щебенем стелили польову дорогу.

В обласній санепідемстанції запевняють, що серйозної небезпеки для людей закрита уранова шахта не представляє. Камені на відвалі дійсно дають фон - в межах 100 мікрорентген в годину (але деякі фіксували і 1500 мкр/ч), але їх просто не треба брати в руки.